Нещодавно стало відомо, що за рік роботи екс-керівника залізниці Войцеха Балчуна доведеться звітувати виконуючому обов’язки голови правління Євгену Кравцову. Напередодні цього звіту, ми вирішили проаналізувати, що ж з того, про що говорили на залізниці вдалось втілити.
І ЗАКУПІВЛІ ПАЛИВА
Інформація з презентації ПАТ «Українська залізниця»
На кінець 2016-го року керівництво Укрзалізниці прозвітувало про великі успіхи в сфері закупівель пального. Власне, закупівля палива була майже візитною карткою лютневої презентація Балчуна. За результатами грудневих тендерів говорилось про економію в понад 50 мільйонів, а ціни на пальне нібито мали б бути на 10% нижчими за ринкові.
Щоправда вже в січні економія розтанула через укладені додаткові контакти на підвищення ціни, а в результаті НАБУ відкрило чергову справу з можливими збитками в 100 мільйонів гривень.
Окремо команда реформаторів говорила про перехід на формульне визначення ціни палива. Проте, як тендерні комітети не «чаклували» над формулою, а вона так і не запрацювала.
Тендер на 2 мільярди «згас» на численних засіданнях колегії Антимонопольного комітету. При чому в деяких випадках залізниця наступала на одні й ті ж граблі по кілька разів.
Зрештою залізничники так замріялись формульним тендером, що забули про те, що не мають запасного контракту і вчасно не оголосили нові тендери.
В результаті залізниця купувала паливо дорожче ринкових цін у «Трейд Коммодіті», на чому, за оцінками експертів, втратила ще близько 70 мільйонів. А завершилося все епічним тендером за екстреною процедурою в зв’язку з загрозою нацбезпеки.
Хто винен і хто покараний за велетенську недбалість ціною в десятки мільйонів гривень?
ІІ КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
9 тисяч вантажних вагонів, 6 дизель-поїздів, 4 міжрегіональні поїзди, реконструкція колій та електрифікація нових ділянок – великим планам так і не судилося збутись. Загалом залізниця планувала витратити понад 27 мільярдів гривень на капітальні інвестиції.
За 9 місяців 2017 року УЗ провалила закупівлю рейок на 2 мільярди гривень, закупівлю 6 дизель-поїздів, виконала тільки 30% плану оновлення вантажних вагонів, а можливу закупівлю нових локомотивів взагалі перенесла на наступний рік.
Також далі перемовин не зайшли й справи з можливим отриманням кредитів на електрифікацію нових ділянок колій.
Залізниця, яка знаходиться на межі зношеності рухомого складу та ненадійності перевезень починає давати системні збої. Один за одним спалахують поїзди, які давно відпрацювали свій ресурс і експлуатуються без належного капітального ремонту.
І поки цивілізований світ вирішує задачі супершвидкісних залізниць із в 500 км/год, українська залізниця змарнувала ще рік аби почати зміни в технічній сфері із швидкістю до 100 км/год.
ІІІ «ПОВЕРНЕННЯ» РУХОМОГО СКЛАДУ
Однією з найдивніших обіцянок команди Балчуна (яка на відміну від свого шефа продовжує працювати) була обіцянка повернути 2750 вантажних піввагонів з окупованих територій.
З якого дива і на яких умовах мали б терористичні «Л/ДНР» повертати ці вагони невідомо. Можливо, предметом торгу була заробітна плата, яку Укрзалізниця продовжувала виплачувати працівникам на окупованих територіях. Загалом близько 700 мільйонів гривень на рік УЗ витрачала на непідконтрольні території і де гарантія, що ці кошти не йшли на перевезення військових вантажів з РФ?
Зрештою в лютому залізничне сполучення між Україною і непідконтрольними територіями припинилося, а з квітня начебто перестали й виплачувати зарплату на той бік лінії розмежування.
IV РЕМОНТ РЕЙКОВИХ АВТОБУСІВ
Також Укрзалізниця впевнено говорила про намір укласти угоду з виробником рейкових автобусів польською «Пессою» на обслуговування і ремонт автобусів М620.
Та, схоже, на Укрзалізниці подумали і вирішили, що ніяке обслуговування від виробника рейковим автобусам не потрібне, а краще заключити договір з якоюсь супердосвідченою фірмою з трьома працівниками на третьому поверсі львівської багатоповерхівки.
На щастя горезвісні тендери вдалося скасувати. Але ще одна обіцянка явно провалена і знову «без втрат» з боку відповідальних за прийняття рішень.
V БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
«Практично від самого початку я бачу тільки схеми, які сприяють корупції. Дуже непрозорі процедури… Якщо нам вдасться обмежити масштаби цього явища, а я іншого виходу не бачу, то “Укрзалізниця” стане однією із найкращих і найбагатших фірм в Україні“, – говорив Войцех Балчун рік тому.
Проте боротьба з корупцією, яку начебто намагається провадити компанія, справжню боротьбу не дуже то й нагадує.
Укрзалізниця продовжує залишатись однією з накорумпованіших ланок української економіки. Звісно цьому сприяє обмежена конкуренція, монополізованість сфер постачання і тривалі традиції системи різноманітних погоджень і затверджень, перш ніж продукцію допустять до тендерів залізниці.
Оббивання порогів за довідками і листами і «неофіційні умови» роботи на ринку постачання для Укрзалізниці дають можливість посадовцям диктувати свої умови. В результаті залізниця купує дорого, неякісне і в дуже сумнівних компаній. Підтвердженням тому є відкриті справи про масові закупівлі бракованих запчастин на десятки мільйонів і затримання на гарячому високопосадовців.
Як обіцяти і не виконувати на Україні добре знають. Та найгірше не в тому, що хтось помиляється, а в тому, що ніхто не несе за це відповідальність…
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.