В той час коли більшість українців чекають на зміни в системі управління державними компаніями, зміни поки не поспішають приходити. Очікування реформ Укрзалізниці може перевершити самі реформи. Тож чи можливо перемогти корупцію і що треба для цього змінити?
В цій статті ми спробувати зібрати і проаналізувати думки експертів різних сфер з одного єдиного питання – що треба змінити на залізниці. Далі 7 відповідей на одне питання:
1 ЗАЛІЗНИЦЯ МАЄ ПЛАТИТИ ТИМ, ХТО ЕКОНОМИТЬ ЇЇ ГРОШІ…
Можливий ефект: скорочення річних витрат на 1 мільярд гривень
За рік залізниця витрачає 6 мільярдів гривень на закупівлю дизельного палива і близько 6,5 мільярдів на закупівлю електроенергії. За оцінками експертів резерв скорочення використання паливо-енергетичних ресурсів залізниці складає близько 10-15% від їх загального обсягу навіть без значної модернізації рухомого складу.
Основною причиною надмірного споживання палива є звісно ж крадіжки. На боротьбу з ними залізниця впровадила кілька тисяч систем контролю і витратила на це десятків мільйонів гривень та ефект від такої боротьби досить неочевидний.
На думку фахівців проблемою, яка не дає залізниці скоротити витрати є невірна філософія використання цього ресурсу. Бо не економлять паливо навіть ті локомотивні бригади, які не займаються його розкраданням. Надмірна економія для машиніста несе в собі 2 загрози: можливе скорочення норм та конфлікту з тим класом працівників, які все таки крадуть.
Для досвідченого машиніста витратити палива на 10% більше або менше не проблема. Все залежить від поставлених задач. Але навіть якщо встановити найсучасніші системи контролю машиніст все одно не буде зацікавлений економити. Він знає норму витрати і буде чітко орієнтований на неї.
Допоки норми використання палива не перестануть бути спекулятивними, а розмір винагороди локомотивної бригади не залежатиме відсотково від розміру економії – залізниця продовжуватиме втрачати неймовірний фінансовий потенціал.
Навіть якщо працівники залізниці отримуватимуть 25% від вартості зекономленого палива, для компанії таке рішення може принести зайвий мільярд гривень.
Звичайно система повинна мати зворотній бік – покарання. Якщо працівник витрачає більше всіх, то він або нечесний працівник, або не фахівець. І в тому і в іншому випадку його робота на цій посаді неприпустима. Якщо людина чітко усвідомлюватиме, що отримає вигоду, якщо буде економити і ризикує втратити роботу, якщо піде на крадіжку, то розкрадання палива поступово зникне як масове явище.
Зараз додаткові виплати та преміювання працівників здійснюються на розсуд керівника структурного підрозділу без жодної прив’язки до економії палива.
2 СТАНДАРТНІ ЗАКУПІВЛІ
Можливий ефект: економія до 500 мільйонів гривень за рік за рахунок скорочення корупції в закупівлях
Корупція має чисельних агентів. Вважати, що від них можна повністю очистити 200-тисячну компанію самообман. Але встановити такі правила щоб у корупції не було шансів можна.
Головним плацдармом для корупціонерів в державних закупівлях є можливість на власний розсуд прописувати тендерну документацію. Одну й ту ж закупівлю можна прописати абсолютно по різному і так щоби перемога дісталася певному учаснику.
Велетенською проблемою публічних закупівель є відсутність чітких правил гри. Близько 50% тендерів, оголошених в ProZorro мають низьку якість оголошення. Нечітке визначення предмету закупівлі, встановлення чисельних бар’єрів і перешкод. Часом перелік документів, які повинна подати компанія для участі в тендері займає сотні сторінок.
Тож з рештою закупівлі треба систематизувати і визначити чіткі правила. Складові тендеру мають бути підкорені одній меті – досягнення максимальної конкуренції і збереження належної якості.
Але знову ж таки реформа повинна мати зворотній бік – здійснення об’єктивного контролю за цим процесом.
3 ОНОВЛЕННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ
Можливий ефект: покращення якості послуг
Дуже багато говориться про нестачу і зношеність рухомого складу залізниці. Загальна потреба в нових вантажних вагонах за різними оцінками сягає 10 тисяч одиниць.
Але не забуваємо про інші слабкі місця залізниці. І найслабше місце це звісно ж тяговий рухомий склад, більшість якого виготовлена ще в 70-ті роки.
Старіння та зношеність локомотивів щороку обходиться залізниці дуже дорого: несправності, позапланові ремонти, зриви графіків руху і перевитрата палива. За підрахунками тільки на обслуговування і ремонт одного локомотива залізниця витрачає близько 3 мільйона гривень на рік.
В усьому світі добре відома закономірність, що у кожного агрегату є свій ресурс, за межею якого його використання економічно не обґрунтовано. Адже вартість нового локомотива за 10-15 років буде відшкодована за рахунок зменшення витрат на ремонт старого обладнання та меншого викристання палива.
Проблемою є те, що український Луганськтепловоз залишився на окупованій території і хто саме зможе забезпечити це оновлення за прийнятною ціною дуже велике питання, шукати відповідь на яке Укрзалізниця поки навіть не починала.
4 РЕФОРМА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОМПАНІЄЮ
Можливий ефект: покращення якості роботи компанії, економія до 500 мільйонів гривень фонду заробітної плати
Укрзалізниці в спадок від Радянського союзу залишилася дуже складна і заплутана система управління. Функції різних органів дуже часто дублюються, а зрозуміти в кінцевому результаті де чия відповідальність і компетенція не завжди так просто.
Складність системи також має свій негатив в тому, що Укрзалізниця майже не має прямого контролю над ситуацією на місцях. Дуже довго нинішні філії перебували в якості самостійних юридичних осіб і тому залізниця зараз схожа на систему з кількома центрами повноважень. З одного боку є керівництво Укрзалізниці, з іншого керівництво регіональної залізниці і зрештою керівництво структурного підрозділу.
Окрім складності система управління має дуже велику вагу людського фактора в питанні призначення на посади.
Будь-яке призначення було чиїмось рішенням, а не об’єктивним результатом діяльності і кваліфікації працівника.
Тож залізниці має провести інвентаризацію свого керівного потенціалу (на кшталт реформи поліції), під час якого може з’ясуватись, що багато з нинішніх керівників займають свої посади зовсім не за рівнем знань, а за наявністю певних зв’язків.
Аби прибрати корупцію з апарату менеджменту треба прибрати її з процесу призначення менеджменту.
5 АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБЛІКУ
Можливий ефект: економія до 200 мільйонів гривень за рік
Іще одним фактором розкрадання палива є відсутність дієвої системи обліку. Так велика частина пального може бути викрадена ще на тій стадії, коли вона не потрапила до тепловоза, а саме на паливному складі. Для прикладу можна взяти хоча б депо Мелітополь.
Звична практика недоливу 10, 20 або й 50 літрів пального під час екіпірування тепловоза з рештою виливається в десятки тон щодня в масштабах країни.
Оборот тіньового палива на паливних складах локомотивних депо може сягати сотень мільйонів гривень щороку.
Причина, яку треба ліквідувати це застарілі механічні засоби обліку, які не дають можливість дистанційно та повсякчасно контролювати ситуацію.
Цивілізовані країни давно перейшли на обік пального автоматизованими системами з використанням новітніх датчиків, які дозволяють збирати та зберігати інформацію про кожну екіпіровку. Перевіряти фактичну кількість заправленого палива і унеможливлюють практику недоливів. Адже система відображатиме фактичну кількість пального, а не формально записану в журнал обліку.
Автоматизований контроль також має охоплювати процеси розподілу і руху запасних частин і матеріалів, які закуповує залізниця. Адже після того як товар потрапляє на центральні склади УЗ його доля стає ще більш невизначеною. Деталі можуть подорожувати країною і зрештою так і не потрапити до кінцевого пункту. Свого часу була популярною схема перекидання дороговартісних запчастин з одного підрозділу в інший і заплутування слідів задля того щоб зрештою формольно списати товар і прокрутити його по новому колу закупівлі.
Публічність розподілу запасних частин і матеріалів ще один крок до прозорості компанії, яка має очиститись від корупції і марнотратства.
6 РЕФОРМА СИСТЕМИ СЕРВІСУ ПОСЛУГ
Можливий ефект: покращення якості послуг
Якість послуги і розмір тарифів це взаємозалежні фактори. Тож вимагати підвищення одного без покращення іншого неможливо.
Укрзалізницю дуже часто звинувачують в корупції під час розподілу вагонів. Так визначати яка компанія отримає вагон, яка ні, до цього року залежало від працівників залізниці, які нібито встановили чітку таксу за надання привілеїв тій чи іншій компанії.
Автоматизація розподілу вантажних вагонів має запрацювати вже в наступному році. Тож сподіваємось на успішність цієї реформи.
Окрім цього не забуваємо про пасажирів. Які теж не завжди можуть отримувати якісні послуги. Проведення спостережень, опитування та виявлення тенденцій це та практика коли компанія не чекає моменту коли терпець клієнта вже увірвався і він телефонує на гарячу лінію.
Тож головне правило, яке має усвідомити Укрзалізниця – компанія має іти за клієнтом, а не навпаки.
7 РЕФОРМА СЛУЖБ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ КОМПАНІЇ
Можливий ефект: економія до 500 мільйонів гривень на рік
Причина корупції не тільки в не доброчесності окремих працівників, а й у відсутності системного контролю. Укрзалізниця має достатньо повноважень і ресурсів аби створити дієві органи фінансової безпеки.
Якщо журналісти бачать корупцію при закупівлях залізниці неозброєним оком, то певно це мають робити і компетентні співробітники компанії.
Звичайно без відкритого конкурсу і залучення сторонніх, незацікавлених організацій до процесу відбору тих, хто має контролювати закупівлі найбільшого державного підприємства, якість такого оновлення знову залежатиме від кадрових рішень і суб’єктивних мотивів, які не завжди незалежні від незаконного збагачення. Результат звичний для українських реалій – ті, хто має боротися з корупцією зав’язані на корупції.
В результаті здійснених реформ залізниця може зекономити понад 2 мільярди гривень за рік і зрушити велику тектонічну плиту корумпованості Укрзалізниці. Такі кроки дадуть змоги провести оновлення до 2000 одиниць рухомого складу щороку за рахунок використання внутрішніх резервів. Грамотний менеджмент компанії може перетворити її зі збиткового тягаря державного бюджету на успішне і перспективне підприємство. Та найголовніше, що без таких реформ неможливо очікувати залучення системних західних інвестицій.
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.