В січні 2016 року Голова правління ПАТ «Укрзалізниця» анонсував подолання корупційних ризиків в системі закупівлі палива шляхом переходу на формульне визначення ціни за контрактами УЗ. Прелюдією до цієї ідеї стало відкриття двох кримінальних справ НАБУ через неспіврозмірне підвищення ціни за залізничними контрактами по відношенню до ринкових коливань вартості дизельного палива.
Очевидна проблема нібито знайшла очевидне вирішення, але…
«Ціна тижня», ідея якої з’явилася в кабінетах Укрзалізниці, нібито мала би усунути всі корупційні ризики. Після завершення тендеру ціна палива фактично прив’язувалась до ринкової і кожного тижня мала би переглядатися з урахуванням динаміки цін на ринку.
Таким чином з’являвся інструмент не тільки перегляду цін за контрактами в бік підвищення, а й зменшення ціни, якщо на це були б передумови на ринку.
КОМУ ЦЕ НЕ ВИГІДНО
Спекуляції на оптових цінах, на жаль, стали полем заробляння десятків мільйонів гривень. Контракти Укрзалізниці на постачання десятків тисяч тон дизпалива для потреб підприємства мають виконуватись протягом тривалого часу. Від кількох місяців до пів року і більше. Таким чином постачальник, який фактично є лише посередником між іноземним виробником і державним підприємством, закуповує паливо партіями за різними цінами.
І тут виникає суттєвий перекіс інтересів, бо якщо ціна на ринку має динаміку в бік збільшення, то постачальник має право отримати довідку від ДП «Держзовнішінформ» та вимагати укладання додаткової угоди зі збільшенням ціни товару до 10% за раз. Відповідно якщо ціни на ринку мають тенденцію до спадання, то мав би працювати аналогічний механізм за ініціативою УЗ, але не працює. Постачальник просто відмовляється укладати додаткову угоду, якщо бачить, що його втрати більші ніж забезпечення (гарантійний внесок) контракту.
Так сталося і з останнім контрактом УЗ з ТОВ «Трейд Коммодіті». Приватна фірма виграла тендер з ціною 22,2 тисячі гривень за тону дизпалива при ринковій ціні 23,0. Але за кілька місяців ціна на ринку скотилася до 20,5 тисяч гривень за тону.
Отже на багатотисячному контракті постачальник отримав дельту в кілька десятків мільйонів додаткового прибутку. А примусити «Коммодіті» погодитись на перегляд цін УЗ так і не змогла.
В результаті з середини червня, за словами представників Центру забезпечення виробництва УЗ, постачання палива припинено.
Укрзалізниця хоч найбільший споживач дизельного палива в країні але продовжує купувати пальне дорожче ніж на оптовому ринку. Невелике підприємство в нашій країні може замовити паливо за значно вигіднішою ціною ніж державний залізний велетень, що виглядає абсолютно парадоксально але такі реалії.
ЧОМУ АМКУ ПРОТИ
Перший же тендер, оголошений за принципом «ціна тижня» злетів з дистанції через скарги учасників до Антимонопольного комітету.
ТОВ «ТД «Атлантік» звернулося до АМКУ зі скаргою на принцип ціноутворення і орган оскарження її задовольнив.
Об’єктивних причин дві: по-перше індекс корегування Platt’s не враховує зміну ставок акцизів, митних платежів та зміну витрат на транспортування. По-друге нинішнє законодавство передбачає, що ціна договору є його істотною умовою і її перегляд може відбуватись виключно шляхом укладання додаткових угод.
Формульне визначення ціни, в тому вигляді, як це планувалося Укрзалізницею очевидно не запрацює. Тому ми знову повертаємось туди, де були пів року тому: УЗ під загрозою зриву оперативного постачання паливом, постачальники відмовляють працювати на ринкових умовах. Чим це може закінчитись ми побачили на прикладі «Вог Аеро Джет» минулого року, коли залізниця брала паливо «в борг» і підвищувала ціни понад розумну межу.
ЩО БУДЕ ДАЛІ
Найближчим часом залізниці доведеться знову думати над тим, як побудувати систему паливних тендерів аби передбачити достатню відповідальність дилерів за виконання постачання. Знову ж таким, можливо саме час замислитись над тим, аби купувати паливо безпосередньо у виробників за міжнародними контрактами (в цьому випадку УЗ доведеться брати на себе питання постачання палива і його розмитнення від виробника до своїх баз).
Іще одним можливим виходом є зміна законодавства, з тим аби передбачити прив’язку контрактів на великі партії деяких груп товарів до ринкової вартості.
Можливо залізниці доведеться навіть на якийсь час перейти на тендери-місячники, які би проводились на місячний обсяг потреби дизпалива або менше, з тим щоб коливання цін на ринку не відігравало надто великого значення.
Яке рішення прийме Укрзалізниця і чи прийме його – з’ясуємо найближчі місяці. А поки одна з небагатьох дійсно потенційно успішних реформ, схоже, відкладається на невизначений термін.
Володимир Даценко
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.