Із введенням системи ProZorro багато хто сподівався, що всі зловживання в тендерах державних замовників можна буде припинити немов одним змахом чарівної палички. Проте нова система закупівель, яку визнали найкращою в світі, потрапила до рук одним з найгірших замовників в світі. Як відомо, якими б гарними не були правила, вони не дадуть бажаного результату, якщо їх порушувати.
«Zалізниця без корупції» зібрала 10 головних причин чому ProZorro поки що не так сильно лякає корупціонерів Укрзалізниці і як тендерні комітети порушують правила гри:
№1 Деталізовані характеристики предмету закупівлі, яким відповідає вичерпний перелік товарів та відсутність обґрунтування застосування таких вимог
Що порушено:
– стаття 22 Закону України “Про публічні закупівлі”: технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”
Приклад:
Тендер UA-2017-07-12-001429-b – закупівля комп’ютерної техніки на 56 мільйонів гривень визначеного виробника (Hewlett-Packard). Вартість продукції через обмеження конкуренції та додаткові умови перевищила ринкову на 25-30%.
№2 Вимоги погодження технологічних умов на виробництво товарів з структурним підрозділом Укрзалізниці та процедура допуску до застосування продукції залізничного призначення
Що порушено:
– стаття 16 Закону України “Про стандартизацію”: стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, застосовуються на добровільній основі
Приклад:
Тендер UA-2017-12-21-003195-b – закупівля олив та мастил на 170 мільйонів гривень. В результаті впровадження системи “допуску до застосування” для виробників олив ціни на продукцію для “Укрзалізниці” на 30% перевищили ринкові.
№3 Вимоги надання відгуків про позитивний досвід застосування на Укрзалізниці
Що порушено:
– стаття 5 Закону України “Про публічні закупівлі”: замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників
– статтею 16 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено вичерпний перелік кваліфікаційних вимог, яким не передбачено подання відгуків про позитивний досвід
Приклад:
Тендер UA-2017-07-25-000554-c – закупівля туалетів для вагонів на 162 мільйони гривень. В результаті застосування вимоги про наявність попереднього трирічного досвіду використання туалетних систем на вагонах Укрзалізниці, фактично були підтримані інтереси одного виробника, закупівля відбулася без цінової конкуренції, а вартість однієї туалетної системи пасажирського вагона в 2017 році складала 1,05-1,2 млн. грн.
№4 Уникнення прямої закупівлі у єдиного виробника
Що порушено:
– стаття 35 Закону України “Про публічні закупівлі”: у разі відсутності конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником застосовується переговорна процедура
Приклад:
Тендер UA-2017-05-24-000250-a – закупівля комплектуючих стрілочних переводів на 1 мільярд гривень. Єдиним акредитованим виробником даної продукції є ПАТ “Дніпропетровський стрілочний завод”, в результаті проведення формальних торгів з двома посередниками за даними детективів НАБУ переплата Укрзалізниці на посередницькій схемі склала понад 400 мільйонів гривень, порівняно з цінами виробника
№5 Встановлення термінів постачання продукції, недостатнього для його виробництва після укладання договору
Що порушено:
– стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі”: принцип здійснення закупівель – відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель
Приклад:
Тендер UA-2017-08-04-000291-c – закупівля кабельно-провідникової продукції на 120 мільйонів гривень. В результаті визначення терміну постачання не більше 30 днів від дати заявки замовника та враховуючи обсяги закупівлі замовником створено штучне обмеження можливої конкуренції, в результаті чого вартість продукції перевищила в 1,5-2 рази вартість аналогічної продукції на ринку. Після підписання договору термін постачання замовником подовжений на рік додатковою угодою, що свідчить про штучність вказаної вимоги
№6 Нераціональне використання коштів
Що порушено:
– стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі”: принципами здійснення публічних закупівель є ефективність та максимальна економія
Приклад:
Тендер UA-2017-11-20-002108-b – закупівля наборів подарункових підсклянників на 2 млн. грн. Загалом за останні 2 роки Укрзалізниця витратила понад 20 мільйонів гривень на сувеніри і подарунки, що навряд чи відповідає реальним потребам виробництва.
№7 Об’єднання в оди лот закупівлі товарів, що виготовляють різні виробники
Що порушено:
– стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі”: принципами здійснення публічних закупівель є ефективність та максимальна економія
Приклад:
Тендер UA-2017-06-23-000164-c – закупівля автогальмівного обладнання вантажних вагонів на 27 мільйонів гривень. Укрзалізниця систематично проводить закупівлі автогальмівного обладнання, об’єднуючи в один лот закупівлі різні товари (повітрерозподільники, кінцеві крани, регулятори, рукава тощо). При цьому вказані елементи виготовляються різними виробниками, що унеможливлює участь кожного з них в тендерах. В результаті участь в таких закупівлях приймають фірми-посередники, а вартість товару в 1,5-2,5 перевищує вартість, пропоновану виробниками.
№8 Нечітка класифікація групи товарів і назви
Що порушено:
– Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2015р. “Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі”: Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником відповідно до показників третьої – п’ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”
Приклад:
Тендер UA-2017-06-23-000164-c – закупівля пасажирських автомобілів TOYOTA HILUX на 12 мільйонів гривень. Тендер оголошено з назвою “Вантажо-пасажирський автомобіль” та обрано код закупівлі CPV: 34130000-7 (вантажні автомобілі). Невідповідний код закупівлі ускладнює пошук позиції торгів потенційними учасниками та обмежує конкуренцію. Враховуючи деталізовані вимоги замовника з чіткою назвою автомобіля та невідповідність коду і назви закупівлі предмету закупівлі конкуренція була мінімізована, а загальна економія склала лише 1%.
№9 Не вчасне укладання (публікація) договорів
Що порушено:
– стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі”: замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір
– стаття 37 Закону України “Про публічні закупівлі”: договір про закупівлю є нікчемним, у випадку його укладення з порушенням строків, передбачених статтею 32 цього Закону.
Приклад:
Тендер UA-2016-09-13-000810-a – закупівля зварювального обладнання на 1,8 мільйонів гривень. В результаті конкурентного тендеру перемогу отримав учасник з ціновою пропозицією, що на 45% була нижчою від очікуваної вартості закупівлі. Проте замовник не уклав у встановлений термін договір з переможцем, а через 3 місяців оприлюднив інформацію про скасування процедури, в зв’язку з порушеннями, які неможливо усунути.
Систематична практика затримки підписання договорів Укрзалізницею та не укладання їх у визначений термін з подальшим скасуванням процедури може свідчити про наявність тиску та зловживань посадовими особами замовника з метою схиляння переможця торгів до неправомірної “співпраці”.
№10 Вибірковість перевірки документів учасників
Що порушено:
– стаття 30 Закону України “Про публічні закупівлі”: замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;
Приклад:
Тендер UA-2018-05-14-000786-c – закупівля подарункових вишитих рушників в футлярі на 1 млн. гривень. Під час оцінки пропозицій тендерний комітет відхилив пропозицію учасника, ціна якого була на 40% нижчою та уклав договір з дорожчим учасником, хоча його документи містили аналогічні порушення. На звернення ZБК Держаудитслужба підтвердила невідповідність переможця кваліфікаційним вимогам та скерувала замовнику звернення про скасування результатів торгів.
Отже замовники Укрзалізниці продовжують зловживати і порушувати правила ProZorro встановлюючи вимоги, яким відповідають конкретні фірми, впроваджуючи процедури погоджень і відгуків, встановлюючи нереальні терміни постачання і зрештою, якщо учаснику вдасться оминути всі підводні рифи, це зовсім не означає, що замовник не побачить порушення в його документах в останню мить і проігнорує невідповідність документації заздалегідь обумовленого переможця.
Тож поки ми маємо одних з найгірших замовників в світі і відсутню систему їх покарання, найкраща система закупівель працює зовсім не так, як того хотілося б звичайним громадянам…
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.