З часу переходу публічних закупівель в систему ProZorro суспільство отримало значно більше інформації про закупівлі держкомпаній, багатомільйонних постачальників і постійних “партнерів” держпідприємств. Це знайомство залишило далеко не найкращі враження. Дуже часто фірми, які отримують контракти на десятки мільйонів гривень не мають нічого окрім орендованого офісу і 2-3 працівників. Інколи в одному ж офісі співвіснують цілі “сімейства” фірм. Тож, що таке фірма-прокладка і чому контракт з нею не виправданий ризик?
В світі корпоративної юриспруденції репутація — найвища цінність, яка легко конвертується в капітал. Зіпсована репутація може означати крах кар’єри і банкрутство.
Нажаль цінності західного капіталізму поки не ступили на полігон українських публічних закупівель. Слово “репутація” поки не відіграє вирішального значення в майбутньому компанії, а більш важливими є фактори зв’язків та наявність політичного ресурсу.
Співпраця з фірмою-прокладкою як мінімум не вигідна серйозній фірмі. В кращому випадку “прокладка” використовується самим виробником і можливою причиною її використання є маніпуляції з обсягами доходів і ухиляння від сплати податків. Також слід враховувати, що фірма без майна і статутного капіталу майже нічим не ризикує. В разі невиконання взятих на себе зобов’язань в суді можна не досягти нічого – фірма може зникнути в будь-який момент, стати банкрутом. Або ж виявиться, що відповідальні за правовідносини фірми особи перебувають на неконтрольованих Україною територіях, а відповідно і не понесуть жодного покарання.
В найгіршому випадку “прокладку” використовують самі ж посадовці державного підприємства для отримання незаконної вигоди. Фірма-посередник купує товар у виробника і продає держкомпанії. В результаті підприємство переплачує кошти і мільйони осідають в кишенях нечесних підприємців.
Проблемою є те, що довести наявність змови між учасником тендеру і посадовцем держкомпанії дуже непросто (тим більше в умовах вітчизняної правоохоронно-судової системи).
Чому “прокладки” перемагають в держтендерах? На думку самих посадовців, це є недоліком законодавства. Мовляв замовник не може відхилити пропозицію учасника тільки тому, що фірма була заснована за тиждень до оголошення тендеру, або має тільки 2 працівника.
Це маніпуляція. Замовник може вказувати у вимогах до учасників кваліфікаційно-репутаційні вимоги. Наприклад наявність позитивного досвіду виконання аналогічних контрактів протягом певного періоду (наприклад не менше року). Таким чином можна усунути ризик заходу на тендерні жнива фірм-одноденок.
Також замовник може передбачити наявність кваліфікавоного персоналу, здатного забезпечити виконання контракту. При чому бажано зазначати, який саме персонал необхідний для виконання договору і якого кваліфікаційного рівня. Бо може виявитись як випадку закупівлі послуг з ремонту і обслуговування електропоїздів Skoda, коли учасник подав в пропозиції довідку про персонал з 5 чоловік, 4 з яких з освітнім рівнем “бакалавр”. Чи здатні 5 чоловік забезпечити виконання контракту на 60 мільйонів гривень? Чи здатні вони надати ці послуги відповідної якості маючи відповідну кваліфікацію?
Звісно ні, але так як замовник не вказав критеріїв “кваліфікованого персоналу” довести, що учасник не відповідає вимогам буде дуже непросто навіть якщо виникне таке бажання.
Ну і найголовніше – ніщо не заважає державному замовнику працювати з виробниками товарів, які планується закупити з метою приходу на тендер як омога більшого кола компаній.
Власне великі приватні компанії приділяють цьому дуже багато уваги, маючи цілі відділи по роботі з постачальниками (потенційними постачальниками). Ця робота має проводитись з однією метою: досягнення найвищої конкуренції (найнижчої ціни) при забезпеченні відповідної якості.
Поки ситуація з держтендерами має діаметрально протилежний вигляд – виробники, за відсутності зв’язків, найчастіше стають жертвами неконкурентних умов. При чому вони можуть проявлятися не тільки у вигляді дискримінаційних вимог тендерної документації, а й на стадії виконання договору.
Наприклад коли в тендері передбачається, що постачання товарів має відбутись в нереально короткі терміни. Так ТОВ “Корпорація КРТ” братів Дубневичів перемагала в тендері Одеської залізниці на постачання ізолюючих накладок стиків рейок з терміном постачання товарів в 1 день від дати укладання договору. Звичайно складно очікувати високої конкуренції в тендері, якщо його умовою є виготовлення товару наперед.
Інший випадок, коли в тендері передбачається оплата замовник у неймовірно довгий термін після постачання. Наприклад ПАТ “Львівський локомотиворемонтний завод” оголошував закупівлю із оплатою за поставлений товара в термін 180 днів.
Звичайно, не кожен постачальник готовий поставити товар і чекати пів року, ризикуючи втратити на курсі гривні. А от фірма, яка має “зелене світло” знає, що попри наявність таких умов кошти вона отримає оперативно.
Як відрізнити фірму-прокладку від надійного підприємства протестуємо з YOUCONTROL:
Критерій 1. Штучна назва
Історично кожна назва компанії щось означає для засновників. Назва — це основа майбутнього бренду, тож вона вибирається ретельно і має бути влучною, відображати характер діяльності компанії, її цінності. Назву має бути легко запам’ятати.
Іноді від нестачі часу та фантазії засновники називають власну компанію рядом слів, які так чи інакше пов’язані з видом діяльності. Так буває, хоча і виглядає підозріло.
Назви фірм-“прокладок” повністю штучні, не означають нічого, ніяк не пов’язані з видом діяльності (тому що часто реєструються на продаж), часто являють собою довільний набір слів. Основна мета — щоб вам було важко тримати цю назву в голові і вона швидко забувалась.
Критерій 2. Відносно недавня реєстрація
Ви навряд чи знайдете “прокладку”, засновану хоча б 15 років тому. В неї немає реальної історії та становлення. Її відкривають, використовують, закривають. Хоча якщо в тендерних умовах прописані критерії щодо роботи на ринку, нечистий на руку директор може купити готову компанію, відкриту раніше. Такі варіанти доступні на ринку у великій кількості. В такому випадку необхідно перевірити, наскільки активно компанія здійснювала діяльність за період свого існування.
Критерій 3. Основний вид діяльності — торгівля
Фірма-“прокладка” ніколи нічого не виробляє, лише купує та продає, переважно лише на папері, тобто товар йде напряму між двома підприємствами, а гроші через “прокладку”.
Критерій 4. Одна адреса, телефон або директор на безліч фірм
Оскільки фірма-“прокладка” веде лише номінальну діяльність, атрибути, які необхідні кожній організації, в неї зазвичай теж номінальні. Часто така фірма виглядає (якщо в неї взагалі є фізичний офіс) так: маленька кімната, в якій є стіл, стілець і телефон. Ось ця кімната і є місцем реєстрації. Переважно в цій кімнаті зареєстровано багато фірм-“прокладок”, тому пошук за зв’язками (адреса, телефон) дасть ось таку картину:
Точно так само і з директором. Всі розуміють, що одна людина фізично не може керувати декількома десятками навіть однотипних підприємств. Якщо директор одночасно управляє багатьма підприємствами, з високою ймовірністю він — підставна особа:
Якщо поєднати адресу масової реєстрації та супербагатозадачного директора, отримаємо ось такі красиві павутинки зв’язків:
Критерій 5. Офшори в засновниках
Компанії засновуються через офшори з такою метою: захист власності (рідко), мінімізація податків (найчастіше), виведення капіталу (часто), приховування справжніх власників (часто).
Хоча використання офшорів законом не заборонено, це є одним із показників, що власникам є що приховувати.
Критерій 6. Велика частка державних закупівель
Якщо значну частку доходу (якщо не весь) приватна структура отримує від державних контрактів, велика ймовірність, що це — “прокладка”.
Критерій 7. Аномально високий обсяг прибутку на одну особу
В будь-якій нормальній компанії люди та їх діяльність генерують прибуток. Якщо в компанії працює всього декілька осіб, які сумарно генерують десятки мільйонів доходу — це, вірогідно, “прокладка”.
Такого прибутку на одну особу немає навіть у найбільш інтелектуально містких компаній, як-то консалтингових або ІТ-підприємств.
Критерій 8. Аномально висока рентабельність
Оскільки “прокладка” напряму пов’язана з підприємством-донором, який створює продукцію і на якому записані основні активи, рентабельність її значно вища, ніж у донора.
Пошукайте пов’язане підприємство — і ви гарантовано побачите там низьку рентабельність та збитки.
Якщо ви ретельно перевірили компанію за всіма вісьма критеріями і отримали вісім збігів — є велика імовірність що перед вами фірма-“прокладка”. Задля збереження власної ділової репутації та коштів утримайтесь від співпраці з нею.
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.