На вагонах УЗ будуть комплектуючі з ЛНР?

Після окупації частин Донецької та Луганської областей велика кількість промисловості була вивезена в Росію чи залишилась в окупації. Деякі серед них продовжують продавати свою продукцію “Укрзалізниці”, при цьому виплачуючи податки окупаційній владі.

Так, у 2013 році ТОВ “Луганський Завод “Полімер” активно розроблював технічні умови на виготовлення гумовотехнічних виробів для залізниці, але війна на сході України завадила реалізації даної продукції на УЗ.

Підприємство у 2015 році було перереєстроване в Києві, у 2016 році власник Краюшкін В’ячеслав Анатолієвич перереєстровує фірму на Жохову Оксану Михайлівну, а у 2018 році змінюється назва на ТОВ “Українська Група Полімер”.

Колишній власник Краюшкін В’ячеслав Анатолієвич також володіє і ТОВ “Луганський Електромашинобудівний Завод”, який було вивезено до Росії в місто Кам’яськ-Шахтинський. Краюшкін занесений до списку сайта “Миротворець”, як пособник російських окупантів.

Також у 2015 році “Луганський Завод “Полімер” підписав договір з Чеською фірмою Impulse trade, s.r.o на надання технічної документації для виробництва втулок підвіски гальмівного башмака, а наступного року з’являється акт приймання, даної продукції міжвідомчою комісією за участі представника “Укрзалізниці”.

Акт-МВК

Найдивніше те, що для отримання підпису представника “Укрзалізниці” достатньо було надати, у якості доказової бази, пакет документації по постановці на виробництво, яке провело ТОВ «Луганський завод Полімер» у 2013-2015 роках. При цьому Impulse trade, s.r.o не провело ні дослідження, ні випробування чи процедури перевірки продукції. Це може свідчити про порушення розділу 7.7 ГОСТу 15.902 по системі розробки та поставці на виробництво продукції залізничного рухомого складу.

З 2018 року продукція Impulse trade, s.r.o активно поставляється для “Укрзалізниці” через ряд своїх представників: ТОВ «ТК «Альянс Груп», ТОВ “Спецмашсервіс”, ТОВ “Омега Алькор”, ТОВ “Е Енерджи”. Дуже часто ці фірми беруть участь в одних і тих же тендерах імітуючи конкуренцію, так як тендерні комітети дискваліфікують інших учасників.

Власницею “Омега Алькор” являється Жохова Оксана, та ж яка і володіє ТОВ “Українська Група Полімер”.

Виходить, що чеська фірма виробляє продукцію розроблену ТОВ “Українська Група Полімер”, а реалізує її через фірму власниці розробника, що не є логічним. Хіба, що виробництво так і залишилось на окупованій території, а продаж в Україну проходить через Чехію.

Більше того, серед продукції, яку постачає залізниці ТОВ “Омега Алькор” присутня номенклатура вивезеного до Росії ТОВ “Луганський Електромашинобудівний Завод”.

Тобто, можна припустити, що продукція виготовлена в окупованому Луганську та Росії цілком реально може реалізовуватись на державні підприємства України.