Сьогодні голова правління Євген Кравцов оголосив про завершення випуску так званих “євробондів” на суму 500 млн.$ до 2024 року.
Нагадаємо, що раніше аналітики неодноразово зазначали про можливість фінансових труднощів для УЗ цього року через необхідність погашення великої суми зовнішніх боргів.
Зкорема тільки за позикою ShortlinePLC за попереднє розміщення євробондів на суму 500 млн. $ протягом цього року Укрзалізниця мала сплатити 350 млн. $, або близько 9 млрд. грн. А це 10% всього планового доходу залізниці.
В березні УЗ вже здійснила перший запланований платіж на 150 млн. $ і корабель почало розгойдувати – компанія вперше за 3 роки суттєво зменшила обсяг закупівель.
Якщо в січні-травні 2018 року залізниця успішно провела закупівлі на 14,45 млрд. грн., то за січень травень 2019 року цей показник склав лише 2,5 млрд. грн. А це майже в 6 разів менше.
Таке зменшення закупівель не могло не позначитись на якості матеріально-технічного забезпечення компанії, а відповідно призвело до погіршення сервісу.
Тому вислів Євгена Кравцова: “Не зважаючи на те, що «злі язики» пророкують дефолт компанії. Вони просто не знають, що компанії вдалося завершити процедуру прайсингу євробондів на півмільярда доларів США”, – щонайменше виглядає як спроба вдавати відсутність проблеми за її наявності.
Для уникнення межі дефолту залізниця залучає нову позику на таку ж суму – 500 млн. $, щоправда цього разу під менший відсоток – 8,25% річних проти 9,875% за попередньою позикою.
Термін розміщення нових євробондів до 2024 року. Тобто загальна сума відсотків, які має сплатити залізниця за новою позикою складає 206 млн. $. у випадку якщо залізниця вчасно погасить боргові зобов’язання.
Рахуючи, що майже всі кошти, а саме 475 млн. $, підуть на покриття попередньої позики під євробонди протягом наступних двох років (150 млн. $ у вересні 2019 та по 50 млн. $ в березні і вересні 2019 і 2020 років + 25 млн. $ відсотків кожні пів року), очікувати, що нова позика матеріалізується покращенням технічного стану залізниці складно.
І тут ми маємо ситуацію з двома наслідками: з одного боку УЗ отримала позику під менший відсоток, ніж до цього. А з іншого боку залучення кредитних коштів завжди ефективне лише тоді, коли воно інвестує прибуткові проекти, які дозволять компанії заробити значно більше в майбутньому. В цьому випадку говорити про окупність позики дуже складно та власне про неї ніхто і не говорить.
Якщо ж ми просто гасимо боргову пожежу новими запозиченнями – то це лише призводить до нових зобов’язань і нових оплат річних відсотків. В підсумку всі вони ляжуть на споживачів послуг – пасажирів і вантажовідправників.
І тут знову слова Євгена Кравцова: “Цим (випуском євробондів, – прим. ред.) зменшили платіжне навантаження на Укрзалізницю на найближчі роки, що дозволить компанії успішно розвиватись найближчим часом”.
По-перше платіжне навантаження не зменшено, бо в підсумку ми заплатимо більше, але протягом більшого проміжку часу (не за 2 роки, а за 5). По-друге цей захід більше стримувально характеру, а не спрямований на розвиток компанії.
Нагадаємо, що на початок року УЗ мала непогашені борги на понад 50 млрд. грн. Перелік всіх боргів Укрзалізниці та відсотки за ними ZБК описувало раніше.
Володимир Даценко
Позначки:євробонд
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.