31 січня 2019 року в Міністерстві інфраструктури України відбулась прес-конференція, під час якої Євген Кравцов з відповідною урочистістю передав проект стратегії УЗ на 2019-2023 р.р. Міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. Конкретної інформації по вмісту даної стратегії оприлюднено не було.
І все б нічого, але мало хто пам’ятає, що в “Укрзалізниці” вже діє стратегія розвитку 2017-2021 р.р. представлена в схожій обстановці 2 роки тому.
П’ятирічний план чомусь перевипустили не закінчивши попередній.
Нашою редакцією було вирішено перевірити виконання попередньої стратегії, аби зрозуміти, що чекає нас з виконанням майбутньої.
Пріорітети
“Точками зростання” Укрзалізниця на 2017-2021 роки визначила 3 напрямки:
- Підвищення привабливості вантажних і пасажирських перевезень залізничним транспортом;
- Збільшення присутності на ринках за межами країни;
- Побудову ефективного логістичного оператора.
За останні 2 роки популярність залізничного транспорту, як в пасажирських так і в вантажних перевезеннях, лише зменшувалася.
Якщо в 2014 році за даними Державної служби статистики частка залізничних перевезень в пасажирському сполученні складала 35,6%, то в 2018 році вже 27,4% від загального обсягу перевезнь. З покращенням дорожньої інфраструктури та розвитком авіаперевезень частка залізничного транспорту на ринку пасажирських перевезень продовжуватиме зменшуватись.
Поки що показник проданих квитків УЗ вдається втримувати в позитивній динаміці, але це результат загального збільшення мобільності населення країни. І цей процес не буде постійним. Все більше і більше пасажирів обирають альтернативу поїздам у вигляді автотранспорту і навіть літаків.
Аналогічна динаміка спостерігається і у вантажних перевезеннях. Загалом залізничні вантажні перевезення можна описати так: довго, ненадійно, але поки дешевше ніж автотранспортом.
Середній показник обороту вантажного вагона (час на виконання одного замовлення на перевезення вантажу) в 2018 році складає 10,3 доби. В 2017 році цей показник складав 9,26 доби (на 11,2% менше). В 2011 році цей же показник становив 5,9 діб. Таким чином за 7 років швидкість обороту вантажного вагону на «Українській залізниці» знизилася на 75%. Це призводить до збільшення дефіциту вантажних вагонів для задоволення потреби у перевезеннях та неефективності використання вагонного парку.
Фактично всі нові вагони, які будує Укрзалізниця йдуть лише на те, аби компенсувати негативну динаміку збільшення часу на перевезення. Додайте до цього чисельні крадіжки на залізниці і “високу клінтоорієнтованість” перевізника і ви зрозумієте чому залізничний транспорт втрачає своїх клієнтів.
Назвати УЗ успішною логістичною компанією дуже складно (хоч керівництву УЗ і не бракує скромності саме так заявляти). Єдине, що рятує сталевого монстра, це в середньому вдвічи менша вартість перевезення вантажів.
Вартість залізничних перевезень залишається в середньому 0,4 грн/ткм проти 0,9 грн/ткм в автомобільних перевезеннях. Щоправда у випадку УЗ все залежить, що, куди і яким вагоном ви везете. На 2019 рік заплановане підвищення вартості послуг залізничних перевезень до 0,45 грн/ткм.
На користь автотранспорту грають швидкість і можливість доставки “від дверей до дверей”. Але поки що залізниця перевозить 56% всіх вантажів в Україні.
Перспективи, які вимальовувала Укрзалізниця в 2017 році, так і лишаються недосяжними два роки потому:
- Задовлення потреб заявок відправлення вантажів: план 90%/ факт 2018 року – 52%;
- Підвищення обігу вантаного вагона: план 20%/ факт 2018 року – мінус 11,2%;
- Оновлення понад 30% вагонів і магістральних тепловозів: за 2 роки оновлено менше 7% вагонів і близько 2% локомотивів.
Інфраструктура
За останні два роки впроваджено ряд інфраструктурних об’єктів, зокрема завершено будівництво Бескидського тунелю, залізничного сполучення між станцією Київ та Міжнародним аеропортом Бориспіль, проведено модернізацію напрямку Комиш-Зоря – Волноваха, проводиться модернізація систем автоблокування та сигналізації.
Проте залізниця так і не реалізувала плани щодо переходу від регіональних принципів перевезення вантажу до перевезення на значні дистанції. Також не виконані плани капітальних інвестицій.
Пасажирські перевезення
За попередніми планами за 5 років на пасажирські перевезення мало б бути виділено 34 млрд грн. на капітальні інвестиції: 9 млрд грн на нові пасажирські вагони (понад 400 вагонів), 11 млрд на придбання електропоїздів, 3.5 млрд на дизель-поїзди (понад 60 поїздів) та понад 10 млрд на модернізацію та ремонт рухомого складу.
Що ж виконано за останні два роки:
– проведено тендери на закупівлю 92 пасажирських вагонів, які ще повністю не поставлені;
– з третьої спроби проведений тендер на закупівлю шести дизель-поїздів загальною вартістю 1,061 млрд грн, які мають бути поставлені до кінця 2019-го року;
– не придбано жодного електропоїзда.
Локомотиви
У планах було освоєння 30 млрд на придбання нових локомотивів (в т.ч. понад 120 вантажних електровози).
В реальності ж було підписано контракт на придбання в лізинг 30 тепловозів GE Evolution. А згідно з заявою фінансового директора “Укрзалізниці” про придбання наступної партії не йдеться через відсутність фінансування. Жодного електровоза поки не було куплено. На цей рік планується тестове випробовування електровозів закордонних виробників, але до підписання контракту ще досить далеко.
Підвищення стандартів для працівників
В 2017 році УЗ обіцяла призначення керівників компанії на відкритих конкурсних засадах. Щоправда в 2019 році про ці плани забули, принаймні про це свідчать останні призначення залізниці.
Також планувалося піднесення рівня оплати залізничників в ТОП-10. Але зарплати залізничників України залишаються одними з найгірших серед залізниць СНД, випереджаючи лише залізницф Молдови, Азербайджану та Таджикістану.
Таким чином Укрзалізниці через 2 роки після розробки стратегії реформування стала не набагато ближчою до бажаних результатів. Але, схоже, що тепер про стару стратегію забудуть і почнуть “реформувати” галузь по-новому.
Позначки:реформи, укрзалізниця
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.