Нещодавно міжнародний арбітраж у Гаазі задовольнив позов 19 українських інвесторів щодо відшкодування збитків за перешкоджання діяльності та незаконне привласнення майна в Криму. Загальна сума призначеної компенсації складає близько 3,6 мільярдів гривень.
Проте, це рішення є лише першим, адже на сьогодні в Міжнародному суді Гааги проводиться розгляд справ щодо 48 позивачів на загальну суму близько 200 мільярдів гривень.
Найбільшими позивачами є державні структури “Ощадбанк” (позов на 26 млрд. грн.), “Приватбанк” (26 млрд. грн.), “Нафтогаз Україна” (130 млрд. грн.), “Укрнафта” (1,4 млрд. грн.).
Про намір звернутися до суду також заявила і “Укренерго”. Сума претензій компанії становить понад 26 мільярдів гривень.
Мабуть єдиним, кого не вистачає в списку державних компаній, що втратили колосальний капітал і прибутки через анексію Криму – це “Укрзалізниця”.
До 2014 року кримське сполучення в літній період формувало велику частину пасажирських перевезень і після анексії Укрзалізниця фактично втратила величезну кількість пасажирів. Так в 2013 році до Криму курсували 99 пар поїздів (45 з міст України та 54 з країн СНД), які перевозили близько 1,5 мільйони пасажирів на рік.
Не останню роль відігравали і вантажні перевезення. Зокрема на території Криму розташовувалися декілька підприємств важкої промисловості, які формували значні обсяги перевезення вантажів.
Окрім збитків через зменшення обсягу перевезень Укрзалізниця зазнала мільярдних втрат через захоплення майна Кримської дирекції УЗ російською “РЖД”.
1325 кілометрів колій, вокзали, станції і депо були проголошені “владою” Криму власністю структурного підрозділу “РЖД” – новоствореної “Кримської залізниці”. Окрім цього анексованими стали і санаторії та курорти власності УЗ в місті Євпаторія.
Загалом до “РЖД” увійшли 63 земельні ділянки, 4273 будівель, 651 одиниця залізничного рухомого складу, 587 транспортних засобів власності Укрзалізниці.
Таким чином загальні збитки державної компанії можуть сягати десятків мільярдів гривень, але поки Укрзалізниця не поспішає до міжнародного арбітражу за їх відшкодуванням. Головною проблемою є наявність відкритих взаємовідносин між УЗ і “РЖД”.
На відміну від авіаційного сполучення, яке було повністю зупинено з Росією, поїзди Укрзалізниці продовжують курсувати в східному напрямку. Ситуація співробітництва між УЗ та “РЖД” робить майже неможливим судові позови української сторони з питань відшкодування вкраденого кримського майна «Укрзалізниці».
Окрім продовження співпраці з Росією “Українська залізниця” примудрилася навіть надати знижку на російський транзит. Окрім цього імпорт російських запчастин для залізниці за останній рік виріс у 2,5 рази і становить 2,1 млрд. грн. на рік. Тож чи варто очікувати сильну позицію УЗ щодо анексованого майна в Криму?
Написати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.