Залізничний вокзал – це не тільки місце скупчення тисяч пасажирів щодня, а й велетенський ринок тіньових доходів. Як приміщення для обслуговування пасажирів перетворити на багатомільйонний і не зовсім чесний бізнес, знають у кабінетах «Укрзалізниці».
Залізничний вокзал живе за своїми правилами. Тут, у суцільній метушні і поспіху випадкових зустрічних важко зосередитись і побачити картину в цілому. За лаштунками барвистої і живої сцени ховається невловимий спрут – корупція.
Вокзал – це клондайк для шукачів неправомірної вигоди. Мабуть, кожен курпціонер у дитинтстві мріяв стати начальником великого залізничного вокзалу. Тут можна укладати договори оренди з підприємцями за «подвійною ціною», здавати велетенські площі під ресторани, магазини, кафе, паркінги за копійчаною оціночною вартістю. Але найголовніше, що реальну вартість всього того добра не знає ніхто. Ніхто, крім начальника вокзалу, звісно ж. Він то точно знає все до останньої копійки: скільки в минулому році списали на ремонти і придбання нового електронного табло, на премії та надбавки – словом, знає все.
Та сьогодні ми поговоримо про схеми, порівняно з якими, звичайна вокзальна корупція виглядає, як дитяча забавка. Про те, як заробити десятки мільйонів на місці чистому, а часом, і не дуже.
ХАРКІВ
Не останню роль за розмахом корупційних афер відіграє Харків. У 2013 році на обрії послуг станції Харків-Пасажирський з’являється компанія ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ». Це явище збігається в часі з обранням народним депутатом екс-начальника «Південної залізниці» Віктора Остапчука. Можливо, саме з його підказки залізниця раптом усвідомила, що не справляється самостійно з прибиранням головного вокзалу в Харкові і конче потребує допомоги професійної клінінгової компанії. Як десятки років до цього прибирання проводилось власними силами, залишається лише здогадуватись, та відтоді гроші потекли чітко протоптаною доріжкою в кишеню компанії, яку, як не дивно, називають наближеною до Віктора Остапчука.
Для того щоб “КЛІМТЕХІНВЕСТ”, який фактично не мав жодного досвіду роботи, міг зайти на ринок державних послуг, фірма вдається до підроблення документів і надання недостовірної інформації про попередні результати роботи.
За період із 2013 по 2016 роки «Південна залізниця» уклала з ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ» 5 угод на загальну суму 21,4 мільйони гривень. З них 14,12 мільйони припадають на прибирання вокзалу Харків-Пасажирський (4,7 мільйони на рік). Решту 7 мільйонів «КЛІМТЕХІНВЕСТ» «назбирала» на інших послугах клінінгового характеру.
Дуже цікаво виглядає замовлення «Південної залізниці» на прибирання ремонтно-експлуатаційного депо «Харківська вагонна дільниця №1» на суму в 5,1 мільйон гривень. Термін надання послуг за даною ціною: вересень-грудень 2013 року. Тобто, 1,3 мільйони гривень на місяць. Але головне – ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ» перемагає у тендері з пропозицією, що на 3,3 мільйони перевищувала пропозиції конкурентів, за рахунок недопущення замовником двох компаній до участі в тендері.
Те, що тендер із прибирання «Харківської вагонної дільниці №1» був оголошений під конкретне підприємство, виходить також і з того, що більше подібних послуг з мільйонним розмахом по вагонній дільниці залізниця не замовляла.
Також варто зазначити, що ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ» лише одного разу перемагало не в тендерах «Південної залізниці». Це говорить про те, що компанія була створена виключно для «обслуговування» одного замовника. І знову ж таки це наштовхує на існування «близькості» до керівництва «Південної залізниці».
В тіні «КЛІМТЕХІНВЕСТУ» приховалося інше дітище харківських комбінаторів – ТОВ «Юрфактор».
Ця компанія у своєму послужному списку має значно більше перемог у державних закупівлях. Видається примітним те, що “Юрфактор” в усіх державних закупівлях спеціалізується на електрообладнанні. Але у 2014 році у фірми, яку пов’язують з головою фіскальної служби Харківщини, раптом з’являється хист до прибирання. Виключно для «Південної залізниці».
За період із 2014 по 2016 роки ТОВ «Юрфактор» «наприбирало» на «Південній залізниці» на 11 мільйонів гривень. Оскільки одного вокзалу вже було замало, винахідливі залізничники раптом усвідомили, що можна ж прибирати й інші підконтрольні об’єкти. Так у переліку потреб залізничної компанії з’являється прибирання станції Харків-Левада, станції Лосєве, Лосєве -2, Обрій, Полтава-Київська і багато чого ще.
Тим часом доходи компанії зростали. ТОВ «Юрфактор» продовжує і по сьогодні поєднувати, здавалось би, непоєднувані види діяльності, такі як торгівля мегомметрами і кабелями для Харківського метрополітену і прибирання вокзалів та інших об’єктів “Південної залізниці”. Як говориться: «з ким домовились, з тим і посватались».
У 2016 році баланс двох харківських «майстрів» клінінгу порушив інший спец з прибирання державних коштів – ТОВ «САНТАУН». Компанія, власником якої є один із «гаманців» Радикальної партії Іван Дерев’янко.
28 квітня цього року Регіональна філія «Південна залізниця» ПАТ «Українські залізниці» укладає договір із ТОВ «Сантаун» на 4,8 мільйони гривень на прибирання вокзалу Харків-Пасажирський до кінця року (тобто на 8 місяців). Для того, аби «радикальна» фірма перемогла в тендері, знову ж таки довелося відхилити 4 пропозиції «чужих» компаній. Зрештою перемога розігрувалася між старим знайомим ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ», ТОВ «Сантаун» і товариствами з промовистою назвою «ПОЛЬЗА 52» і «Будівельник».
КИЇВ
ТОВ «Сантаун» приводить нас до Києва. Ця компанія є улюбленцем «Південно-західної залізниці» впродовж останніх двох років. За 2015-2016 роки «Сантаун» отримав від столичної залізниці 13 мільйонів гривень.
Проте «Південно-західна залізниця» перевершила східного сусіда. Київ став абсолютним переможцем за оборотом коштів, заключивши у 2013 році один із найбільших клінінгових контрактів за всю історію України на суму 23,2 мільйони гривень.
Переможець багатомільйонного тендеру мав упродовж 2014 року прибирати 8 вокзалів: Київ-Пасажирський, Козятин, Фастів, Біла Церква, Роток, Жмеринка, Хмельницький та Вінниця. Участь у розіграші державної закупівлі взяли 2 компанії: ТОВ «Мастер Клін» та ТОВ «Група компаній «Вектор». Як не дивно, та різниця в пропозиціях двох претендентів склала всього 20 тисяч гривень. Збіг?
Виявляється, ці дві компанії дуже часто зустрічаються в одних тендерах і розігрують між собою чималі суми залізничних коштів. Більше того, «Мастер Клін» і «Група компаній «Вектор» тривалий час були зареєстровані на одного власника – кіпрський офшор «Пірімова Холдінгс ЛТД». Тож, можна констатувати, що один із найбільших тендерів на прибирання був розіграний суто формально, а переможець був відомий зазделегідь.
Мабуть, зрозумівши, що один великий тендер привертає надто багато уваги, в подальшому «Південно-західна залізниця» починає розбивати послуги на закупівлі по 2-3 мільйони. Але загальний масштаб явища вражає. Тільки одна компанія ТОВ «Мастер Клін» отримала від «Південно-Західної залізниці» 171,1 мільйона гривень оплати послуг за прибирання. Причому, за весь час існування «Мастер Клін» 99,5% свого доходу отримав через столичну залізничну компанію. Це іще один випадок, коли приватна фірма працює під конкретного замовника.
В переліку послуг, яких так потребувала «Південно-західна залізниця», ми зустрічаємо добре відомі нам вокзали Києва, Вінниці, Козятина та інших станцій.
КИЇВ-ОДЕСА
Та залізничники не зупинилися і на цьому. Раптом вони збагнули, що вокзали можна не тільки прибирати, а й охороняти. Тут ми повернемося до “суперника” зі спільним кіпрським власником «Мастер Кліна» у найгучнішому тендері – ТОВ «Група компаній «Вектор». Товариство “Вектор” є справжнім монстром з охорони залізничних об’єктів.
Обслуговуючи виключно “Південно-західну” і “Одеську” залізниці, компанія «Вектор» отримала 116 мільйонів державних коштів. Тож, на тандем, зареєстрований на одного офшорного власника, «Мастер Клін» – «Група «Вектор» отримав від двох українських залізниць 286 мільйонів гривень. У центрі пильності охоронних фірм – залізничні вокзали і станції. Саме їх безпекою мали би опікуватися приватні охоронники і вдень і вночі.
Окрім цього, «Південно-західна залізниця» сплатила за послуги охорони компаніям ТОВ «Компанія «ТСК» 112,5 мільйонів гривень і ТОВ «ФПО» 39,8 мільйонів гривень.
Підсумовуючи результати “роботи над закупівлями” залізничників зазначимо, що середні витрати на охорону й прибирання вокзалів і станційних об’єктів для «Південно-західної залізниці» становлять близько 70 мільйонів гривень на рік. Для “Одеської залізниці”, яка віддає перевагу виключно охороні, близько 20 мільйонів на рік. І бронзу в розпилюванні державних коштів на обслуговування вокзалів отримує “Південна залізниця” з показником клінінгових витрат понад 10 мільйонів на рік.
Варто зазначити, що інші залізниці (Львівська, Придніпровська і Донецька) витрачають у десятки разів менше на охорону, замовляючи послуги у МВС і продовжуючи використовувати сили власних робітників для прибирання. Чим не догодили “південно-західній” і “одеській” залізницям співробітники міністерства внутрішніх справ, і як компанія з кіпрським корінням раптом стала такою успішною в охороні державних залізниць, залишається лише здогадуватись. Та можемо бути впевненими – на вокзалах київської і одеської дирекцій ваш спокій охоронять за дуже пристойну оплату, тож, туди злочинцеві краще не пхатись.
PROZORRO
На щастя, після переходу на закупівлі в “Prozorro” з 1 серпня цього року поки що жодна зі згаданих в цьому розслідуванні компаній не здобула жодної перемоги. Після того, як державні закупівлі мігрували на відкриту систему, виявилося, що охочих посперечатися за клінінгові послуги значно більше, аніж п’ять компаній з орбіти впливових чиновників і депутатів.
Так, оголошений «Південною залізницею» тендер на прибирання залізничного музею (тепер вирішили прибирати і там) не зміг допомогти заробити ані добре відомому ТОВ «Сантаун», ані ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ». Оскільки ж пропозиції «улюбленців» залізниці залишилися далеко позаду, організаторам довелося скасувати тендер, а музей, схоже, залишиться без прибирання. Посилаючись на формальну підставу нібито невідповідності тендерної заявки закону (не вказуючи конкретно, в чому полягає невідповідність), «Південна залізниця» скасувала закупівлю, певно, вирішивши краще підготуватись до нових правил гри.
«Південна залізниця», «Південно-західна залізниця» та «Одеська залізниця» колись обов’язково мають стати окрасою шкільного підручника з історії української корупції. Принаймні, вони доводять нам, що для того, аби провертати багатомільйонні афери, в Україні поки щодостатньо можливостей. На жаль.
Володимир Даценко
7 коментарів