Run, Войцех, Run. Чи піде Балчун з “Укрзалізниці”

Автори: ФЕДІР ПОПАДЮК, РОМАН КРАВЕЦЬ; “Економічна правда”

25 січня на засіданні Кабінету міністрів було гаряче. Завжди спокійний і врівноважений міністр інфраструктури Володимир Омелян був в той день сам на себе не схожий і страшенно дратувався.

Розізлив Омеляна керівник “Укрзалізниці” Войцех Балчун, який в той день доповідав перед урядовцями про успіхи своєї роботи у 2016 році. Міністр влаштував голові української залізниці холодний душ.

“У мене питання до пана Балчуна. Як працюється з паном Михальчуком (Сергій Михальчук, член правління УЗ, ЕП)? Наскільки добре підтримує пан Дубневич (Ярослав Дубневич, депутат з БПП та голова транспортного комітету, ЕП)? Втрата від корупційних дій на 1 мільярд гривень в 2016 році — це звідки? Хто ці особи, на вашу думку?”, — кам’яним голосом міністр інфраструктури звертався до керівника “Укрзалізниці”.

Поляк у люксовому костюмі, і з хвостиком на голові, сидів позаду Омеляна і похмуро опускав очі. На такий агресивний випад з боку міністра було важко відреагувати адекватно. Тоді за Балчуна заступився прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

“У мене питання, Володимире: а де ви працювали останні п’ять років?… Тобто експертних знань у залізниці у вас немає. Хочу підкреслити, що міністр — це серйозна особистість, яка має допомогти підтримати і привести до успіху. Міністр не може дозволяти собі особистих відносин до підлеглих!”, — так само роздратовано говорив Володимир Гройсман.

Ця словесна перепалка відбулася через тиждень після урядового засідання, на якому члени уряду без преси і трансляції забрали у Мінінфраструктури право бути органом управління УЗ і передали держмонополію у підпорядкування Кабміну.

Балчун приїхав в Україну як видатний реформатор вантажних залізничних перевезень в Польщі. Проте, за словами Омеляна, він із самого початку був проти його призначення.

“Я не вірив, що людина, яка покинула роботу заради музики, готова повернутися повноцінно у виснажливий світ бізнесу”, — пізніше заявив міністр, маючи на увазі захоплення голови УЗ музикою та гру на гітарі у рок-гурті Chemia.

Вже через місяць після призначення в оточенні міністра почали скаржитися, що замість роботи Балчун літає на концерти. Пізніше Омелян почав натякати на те, що процес адаптації голови УЗ відчутно затягується.

Голова УЗ із звинуваченнями не погоджувався і заспокоював, що реформа залізниці — справа років.

“Я провів найбільш успішну реструктуризацію залізничної форми у сучасній Європі і всі газети писали про це. Це був найважчий процес, який тривав два роки. На третій рік з’явилися перші позитивні результати”, — пояснював голова УЗ.

Фактично завдяки рішенню Кабміну міністра позбавили будь-яких важелів впливу на Укрзалізницю та можливості звільнити Балчуна. Аж до недавнього часу.

За даними ЕП, на початку травня цього року Омеляну вдалося домовитися з керівництвом партії “Народний фронт” — ситуативним політичним партнером Гройсмана — про підтримку в питанні відставки керівника УЗ. Попередньо прем’єр також погодився на заміну Балчуна.

Домовленість

Наприкінці квітня детективи НАБУ затримали колишнього депутата та спонсора партії “Народний фронт” Миколу Мартиненка за підозрою у корупційній діяльності.

На спасіння Мартиненка відрядили цілу партію: брати на поруки екс-депутат в суд прийшли більше двадцяти депутатів та міністри від “Народного фронту”, в тому числі і Володимир Омелян. Для міністра інфраструктури, який намагається будувати імідж реформатора, поява в суді Мартиненка стала своєрідним репутаційним ляпасом.

Співрозмовники ЕП в “Народному фронті” кажуть, що саме після цього жесту відношення партії до Омеляна значно покращилося. До цього відносини міністра інфраструктури з “НФ” було складно назвати “теплими”.

До напруги у відносинах між міністром та партією, яка його делегувала в уряд, призвело скасуванні тендеру на днопоглиблювальні роботи у порту “Южний” на суму майже мільярд гривень. Тоді в конкурсі виграла компанія “Ян де нул Україна”, пов’язана з помічником депутата з “Народного фронту” Сергія Фаєрмарка. Уряд скасував цей тендер на прохання саме Омеляна.

Однак після суду над Мартиненком міністру інфраструктури вдалося вмовити лідера партії Арсенія Яценюка про підтримку в питанні звільнення Войцеха Балчуна з УЗ.

Буквально наступного дня після розмови з Яценюком Омелян зустрівся з Гройсманом. За словами джерел в міністерстві інфраструктури, Гройсман пообіцяв, що керівнику “Укрзалізниці” не продовжать контракт, який закінчився 5 червня 2017 року.

“З того, що ми знаємо — на зустрічі Гройсман похвалив міністра, що він прийшов в суд підтримати Мартиненка і сказав: “ти нормальний хлопець, за Балчуна не хвилюйся”, — переказують співрозмовники в Мінінфраструктури.

Після цих перипетій фракція “Народний фронт” публічно почала виступати за звільнення керівника УЗ.

“Думка пана Омеляна, що пан Балчун повинен піти – правильна. Я впевнений, що ми зможемо знайти гідного керівника “Укрзалізниці” в Україні, який виконуватиме свої обов’язки, а не займатиметься лише гастролями по світу”, — коментував журналістам в парламенті голова фракції НФ Максим Бурбак.

Сам Балчун дуже стримано говорить про закінчення свого контракту. В притаманній йому манері чіткої відповіді про свою подальшу долю в Україні він не дав.

“Контракт закінчується 5 червня. Продовження – це бажання двох сторін: Кабміну і моє. Можу сказати, що я себе відчуваю комфортно. Будь-який варіант буде для мене хорошим. Це дає мені відчуття свободи”, — заявив в інтерв’ю Liga.net Балчун.

Кандидати

Наразі в міністерстві інфраструктури називають двох кандидатів на заміну Войцеху Балчуну. Це ще один поляк — член правління УЗ Ремігіуш Пашкевич, та колишній в.о. керівника залізниці Олександр Завгородній.

У 2012-2015 роках Пашкевич очолював PKP PLK, польського оператора залізничної інфраструктури. В Україну Пашкевича привів радник президента Лєшек Бальцерович.

“Під його керівництвом була запроваджена наймасштабніша в Польщі програма модернізації та інфраструктурних інвестицій на залізниці”, — зазначається в його офіційній біографії.

Утім більш реалістичною кандидатурою співрозмовники вважають Олександра Завгороднього. З червня 2015 року він був головою комісії з реорганізації УЗ та в.о. генерального директора.

Екс-міністр інфраструктури Андрій Пивоварський пояснив своє рішення про нове призначення тим, що “кожному етапу реформи потрібен свій лідер”.

Як інженер, який пропрацював на залізниці з 1993 року, Завгородній повинен був поліпшити технічний стан УЗ і на думку колишнього міністра, міг впоратись з цією задачею досить швидко. “Я думаю, що його досвід і знання дозволять вивести “Укрзалізницю” в технічному плані на новий рівень і консолідувати управлінський персонал”, — казав тоді Пивоварський.

Зрештою, призначення Завгороднього мало і політичне забарвлення. До нього УЗ очолював Максим Бланк, а сама залізниця входила у сферу впливу екс-прем’єра Арсенія Яценюка і близьких до нього бізнесменів.

З середини 2015 року у всій транспортній галузі з’явився новий куратор — столичний ресторатор Михайло Бейлін, близький до голови АП Бориса Ложкіна. Тож заміна Бланка на Завгороднього була спробою “відсунути” від керування УЗ людину Яценюка.

Прізвище Завгороднього також  звучало і в корупційних скандалах. Після призначення він запевняв, що бізнес його родичів ніколи не перетинався із залізницею. Хоча УП після цього уже доводила, що структури, які належать синові й братові Завгороднього отримували підряди Придніпровській залізниці, на якій він працював. Сам Завгородній все спростовував.

На одному із останніх  засідань фракції “Народний фронт” Омелян запропонував в керівники УЗ кандидатуру саме Завгроднього. Свій вибір міністр пояснював депутатам так: що до моральних якостей Завгороднього можуть виникати питання, але як професіонал — він один з найкращих.

“Він старої школи, на багато речей буде закривати очі, але в нього чітке розуміння роботи залізниці”, — переказують слова міністра у фракції Яценюка.

Джерела в міністерстві інфраструктури стверджують, що нібито на кандидатуру Завгороднього погодилися і фракція НФ, і прем’єр Гройсман. В оточенні прем’єр-міністра це заперечують і кажуть, що питання ще не вирішене.

“Ще нічого не зрозуміло. Можу дати 95%, що Балчуну не будуть продовжувати контракт, а от щодо конкретних кандидатів поки невідомо. Тим не менш, думаю, що прем’єр віддасть залізницю  “Народному фронту”, — каже співрозмовник з оточення Гройсмана.

Затягування

Одразу кілька джерел в міністерстві інфраструктури та фракції Яценюка повідомили, що на засіданні Кабміну 7 червня мали оголосити про відставку Балчуна.

Як компроміс було домовлено, що керівник залізниці сам напише заяву про відставку і таким чином збереже обличчя.

Однак ще перед початком засідання уряду на сайті міністерства економічного розвитку і торгівлі з’явилася новина, в якій говорилося, що найближчими тижнями Кабінет міністрів заслухає звіт правління та наглядової ради ПАТ “Укрзалізниця” для подальшого ухвалення кадрових рішень.

У бесідах з “фронтовиками” Гройсман запевняв, що хвилюватися немає причин, просто потрібно провести додаткові консультації з президентом.

“Тобто коли йому треба було забрати залізницю, то консультації виявилися непотрібними, а як звільнити Балчуна, бачите, треба консультації. Ось каже: хлопці, не переживайте, це питання тижнів”, — обурюється один із соратників Яценюка.

У випадку із звільненням керівника очікується, що все пройде більш-менш спокійно, проте немає впевненості, що призначення наступника Балчуну обійдеться без скандалів.

Співрозмовники ЕП припускають, що у протистоянні будуть задіяні прем’єр-міністр Володимир Гройсман та близький друг президента Петра Порошенка, народний депутат Ігор Кононенко. У них зараз дуже натягнуті відносини: ЕП уже раніше писала, що вони зараз воюють за те, чия людина сяде у крісло голови Державної фіскальної служби.

Тим часом в “Народному фронті” і Міністерстві інфраструктури чекають, чим закінчиться ця епопея. Гройсман пообіцяв, що це питання кількох тижнів.

Проте, навіть якщо Балчуна звільнять та на його місце знову призначать Завгороднього, кадрове питання “Укрзалізниці” все одно не вирішиться. Крім Балчуна, є ще шість членів правління, без голосів яких не можуть прийматися важливі для залізниці рішення.

Зараз п’ять членів правління з шести — це поляки, які прийшли в УЗ разом з Балчуном. І за словами джерел близьких до оточення Гройсмана, справжня війна почнеться саме за обрання нових, більш лояльних членів правління.