З 1 серпня 2016 року Укрзалізниця перейшла на проведення тендерів в системі ProZorro. Якими були результати в першому півріччі і на що очікувати далі в нашому екскурсі.

І ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ

За пів року філії та компанії Укрзалізниці оголосили 6548 тендерів, в яких було відкрито 8671 лот. Очікувана вартість всіх тендерів склала 11,9 мільярдів гривень. Це досить мало, порівняно з іншими періодами закупівель адже в перехідний період тендери, оголошені до 1 серпня завершувались не в ProZorro, а за старою паперовою процедурою. Таким чином в серпні-вересні кількість завершених електронних тендерів була дуже незначною.

Кількість учасників, які взяли участь в тендерах залізниці складає 3377 компаній, якими подано 12 776 цінових пропозицій по лотам.

При цьому тільки 53,8% всіх тендерів завершилися укладанням договору. 19,3% всіх закупівель були скасованими замовником, а ще 26,9% – не відбулися через низьку явку учасників або відхилення всіх пропозицій.

Таким чином залізниця уклала контракти на суму всього 6,48 мільярдів гривень. Тендери на суму 5,37 мільярдів гривень не відбулися.

ІІ ОРГАНІЗАТОРИ

Лідером серед закупівель залізниці є Філія «Центр забезпечення виробництва», яка оголосила тендерів на 5,6 мільярдів гривень. Щоправда успішно завершилися тільки закупівлі на суму 3,1 мільярд. До переліку закупівель філії входять паливо мастильні матеріали та запчастини.

На другому місці Філія «Дарницький вагоноремонтний завод», яка закуповувала вагони і запчастини до них. З 1,3 мільярди оголошених закупівель відбулися тільки на суму 832 мільйони гривень.

Далі йдуть 6 регіональних філії (залізниць), кожна з яких оголошувала тендери на близько пів мільярда гривень

Найкращий показник успішно завершених тендерів у філії «Панютінський вагоноремонтний завод», а найгірший у філії «Центр управління промисловості», майже 90% оголошених закупівель якого не відбулися.

ІІІ ТОВАРИ

Найбільше Укрзалізниця замовляла паливо мастильні матеріали. Кількість оголошених тендерів за цією групою – 4,22 мільярди гривень. На 3,75 мільярди гривень оголошено тендерів на закупівлю транспорту та допоміжного обладнання. По 700 мільйонів – послуги з ремонту і технічного обслуговування та конструкційні матеріали і запчастини.

ІV НЕКОНКУРЕНТНІ ПРОЦЕДУРИ

Неконкурентними процедурами є укладання договорів за переговорною процедурою без проведення відкритого тендеру. Лідером таких процедур є Регіональна філія «Львівська залізниця», яка заключила договори на 60 мільйонів без тендерів.

Також антигероями цього рейтингу є ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», які майже всі свої закупівлі проводять в обхід конкурентних процедур, користуючись тим, що на ці підприємства не поширюється дія закону «Про публічні закупівлі» (виключенням із закону є державні підприємства, які здійснюють свою діяльність на комерційній основі і не надають визначені законом послуги населенню).

V ДИСКВАЛІФІКАЦІЇ УЧАСНИКІВ

Іще одна серйозна перепона на шляху до відкритої конкуренції і зниження ціни – дискваліфікації учасників. Часом вони відбуваються через неякісну підготовку документів до тендеру з боку компаній-претиндентів, а дуже часто і з вини самого організатора, який прописує неймовірно складні вимоги, що блокують доступ всіх охочих і дають змогу маніпулювати результатами тендерів відхиляючи більш вигідні пропозиції з формальних підстав.

Укрзалізниця відхилила 23% всіх цінових пропозицій. Тобто четверта частина учасників були усунені з тендеру організатором, велика частина з яких мала більш вигідні пропозиції ніж ті, які прийняла залізниця.

Найгірший показник в цьому рейтингу має Філія «Центр сервісного забезпечення», яка обслуговує адміністрацію Укрзалізниці. 76% всіх пропозицій були відхилені організатором. І тільки 24% розділили між собою 17,8 мільйонів гривень оголошених закупівель.

VІ ЕКОНОМІЯ

З 6,4 мільярдів гривень по яким Укрзалізниця все таки завершила тендери їй вдалося зекономити тільки 389 мільйонів (хоча керівництво УЗ поширювало інформацію про 500 мільйонів економії). Середній показник економії складає 6,12% від очікуваної вартості.

Найвищий показник економії має Філія «Єдиний розрахунковий цент залізничних перевезень» – 33,4%. Щоправда ця філія провела закупівлі тільки на 330 тисяч гривень.

Найгіршими стали «Центр сервісного забезпечення» (0,04%), ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (0%), ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (0%) та Філія «Дарницький вагоноремонтний завод» (0,77%).

При цьому Дарницький ВРЗ провів тендерів аж 826 мільйонів гривень, зекономивши тільки 6,4 мільйони. Настільки низька економія викликана тим, що головні постачальники вантажних вагонів ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (належить Володимиру Приходько) та ПАТ «Дніпровагонмаш» (належить Сергію Тігіпко) вміло розігрували між собою тендери, перемагаючи по черзі  без конкуренції.

Детально читайте: «Вагонні магнати» розіграли 650 мільйонів Укрзалізниці»

VІІ ПЕРЕМОЖЦІ

Найбільше перемог в тендерах Укрзалізниці отримали паливні магнати ТОВ «Вог Аеро Джет» та ТОВ «Трейд Коммодіті». При цьому перша фірма перемагає в 50% закупівель, в яких бере участь.

Другою йде пара ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та ПАТ «Дніпровагонмаш», які розділили між собою 650 мільйонів гривень.

Ряд фірм перемагали майже в усіх тендерах, в яких брали участь. Найбільшими з них є ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Донбасс-промстрой», ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», ТОВ «УТМК» та ТОВ «Інтерпайп Україна» Віктора Пінчука.