Золотий ринок страхування залізничників

Укрзалізниця має один з найбільших штатів робітників серед усіх компаній України. Недивно, що ринок медичного страхування працівників цієї галузі давно перетворився на успішний і не дуже законний бізнес. Історія про сучасні моделі поборів від залізниці.

Відразу з прийняттям на роботу кожному залізничнику підсовують договір про добровільне медичне страхування саме тієї компанії, яка є улюбленцем залізниці. При цьому працівнику навряд чи пояснюють, що страхування добровільне і він має повне право відмовитись від договору або укласти його з іншою страховою компанією.

Часто працівники відділу кадрів залізничних підприємств паралельно влаштовувались агентами страхової компанії і отримували певний відсоток від кожного клієнта. Схема проста, а так як наш народ не звик задавати зайвих питань і цікавитись власними правами, то й працювала вона безперебійно.

При цьому медичне страхування складається із двох частин: першу сплачує сам працівник, другу його підприємство. Але у випадку якщо працівник обере не ту страхову компанію – залізниця не стане відшкодовувати 50% його страховки.

Так з 2007 року залізничників обклала добровільним страхуванням СК «Нафтагазстрах». Цю фірму пов’язують з другом Віктора Януковича Антоном Пригодським.

За даними бізнес-пошукової системи YouControl компанія СК «Нафтагазстрах» після підписання контракту зі залізницею отримала стрімкий приріст доходів. Так в 2006 році доходи компанії складали 4,9 мільйонів гривень, в 2007-му – 30,5 мільйонів, а 2008 року вже 75,7 мільйонів гривень. Пік прибутковості компанії припав на 2012 рік коли за 12 місяців фірма, що надавала послуги страхування залізничників отримала 229 мільйонів гривень.

Після втечі Янукович СК «Нафтагазстрах» поступається місцем іншій страховій компанії – СК «Інтер-Поліс», яка належала екс-нардепу Олександру Єдіну (Єдін в різні роки представляв табори «Батьківщини», а потім «Партії регіонів»).

За доброю традицією «Інтер-Поліс» спочатку отримала залізницю «в дарунок» без проведення тендеру. Тоді громадськість відстояла необхідність проведення відкритого тендеру але в його результаті перемогу знову отримав «Інтер-Поліс».

Неоднозначність стосунків між Укрзалізницею та «Інтер-Поліс» вказує процедура його обрання. Приватна компанія погодилася віддати 50% акцій для того аби залізниця мала змогу контролювати менеджмент системи, натомість Олександ Єдін отримав право на використання половини прибутків, а з урахуванням, що після підписання контракту доходи зросли в сотні разів, то угоду навряд чи можна вважати невигідною, навіть з урахуванням втрати контрольного пакету акцій.

За інформацією сайту «Наші гроші» вартість акцій, які віддав Єдін державі становила на той момент близько 3 мільйонів гривень, натомість доходи зросла на 300 мільйонів гривень за рік. Тож очевидний плюс від такої угоди є і виникає питання чому серед всіх страхових компаній було обрано саме «Інтер-Поліс».

На даний момент 39,3% акцій «Інтер-Полісу» перебувають у власності ТОВ «Інтер-Контракт», яка належить кіпрському офшору «КОМПАНІЯ ХАЙДЖОБ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД». Іншими акціонерами СК «Інтер-Приват» є також кіпрська «Ей.Бі.Сі. Контрейдінг (Оуверсіз) Лімітед» (10,7%) та державні «Укрзалізничпостач» (41,8%) і «Фонд державного майна» (8%). При цьому ДП «Укрзалізничпостач» наразі перебуває у стані припинення.

«Інтре-Поліс» за даними системи YouControl на сьогоднішній момент окрім податкового боргу має ряд виконавчих проваджень по примусовому стягненню заборгованості на користь органів ДФІ. То ж говорити про успішний менеджмент компанії дуже складно. Та ще й в умовах, що співвласником від залізниці виступає майже ліквідований «Укрзалізничпостач», стосовно якого порушено більше 100 кримінальних справ.

Тим часом розмір валового прибутку СК «Інтер-Поліс» після підписання контракту зі залізницею становив близько 27 мільйонів гривень на рік, 50% з яких могли відправитись на Кіпр.

В 2014 році по справам підписання контракту між Укрзалізницею та «Інтер-Поліс» відкрито кримінальну справу, про що гучно заявили в медіа. Проте по сьогоднішній момент реєстр судових рішень не має жодних вироків по даній справі.

Звичайно «добровільне страхування» мало би бути добровільним, а працівники повинні мати право вільно обирати між різними компаніями на власний розсуд. Саме це мало би призвести до здорової конкуренції на ринку страхування залізничників і покращення якості послуг. Проте старі схеми домовленостей за лаштунками продовжують відігравати головну роль, а українські мільйони зникати в офшорах.